14 серпня 2024

14 серпня

14 серпня- Передсвято Успіння Пресвятої Богородиці, також день Михея Тиховія. У народі Михея прозвали Тиховієм, оскільки 14 серпня було прийнято спостерігати за вітром і аналізувати, якою буде погода в найближчі дні. Вшановували мулярів та каменярів особливо тих, хто займався будівництвом храмів. Їх побоювалися, намагалися зайвий раз не розлютити, оскільки тільки муляр знає секрети міцної будови і як зробити так, щоб будинок простояв століттями, зберігав тепло. Також вважали, що Михей протегує тим, хто хоче придбати житло. 14 серпня завершується Успенський піст – настає пора М’ясоїда. Не можна 14 серпня готувати випічку. Наші предки вірили, що сьогодні ні в якому разі не можна працювати з тістом: ні замішувати, ні випікати або смажити на сковороді. Грають весілля і кажуть, що цей день – це остання можливість в цьому році засвататися до вподобаної дівчини. Наші предки в день Михея проводили народні обряди і читали замовні тексти на залучення в своє життя любові і щастя. Наші предки старалися в цей день закінчити всі роботи в полі. Допомагали і тим, у кого не було чоловіка в будинку — вдовам і сиротам. Вітряний день обіцяє багато дощів у вересні, безвітряна погода до сухої осені. Вітер з півночі — жито вродить. У минулому наші пращури цього дня спостерігали за журавлями: якщо вони відлітали до теплих країн, то мороз прийде до середини жовтня, а якщо ні – зима прийде пізніше.

Легенда про Чорнобривці

ЧОРНОБРИВЦІ (Легенда ) Ніхто не знає, як давно все це було, Наша земля не знала горя й лиха, Сіяли хліб…-Буяло все й цвіло, Та підкрадавсь на землю ворог стиха.. Земля родюча, ріки мов кришталь До себе завжди вабили чужинців, Вони принесли сльози і печаль, Вбивали й полонили українців.. Малими викрадали у полон, Щоб виросли слухняними рабами, Не знаю, чи легенда це, чи сон? Та як синам лишитися без мами? Жінки журились й хвилювались за дітей, Шукали у ворожки порятунку, Кожна тулила сина до грудей, І слухала порадницю – віщунку… Сини…-В них очі, як гречаний мед, Мов крила пташки – смолянисті брови, Діти позаду… - Матері вперед, Чи є щось краще материнської любові? Сива чаклунка перевершила себе, Слова промовила, в них незворотна сила, Принишкло навіть небо голубе, У квіти діточок перетворила... Очі мов мед і брови як смола, Такі вродливі наші українці, Добро у світі цім сильніше зла, Тому й квітують з весен чорнобривці… Пахучі кущики – вдивляюся в красу, Вони цвітуть крізь материнські сльози, Дівча вплітає їх в свою косу, Цвітуть…І не лякають їх морози… Хай згине зло…Хай правда оживе, Й покинуть нашу землю всі чужинці, А небо буде тільки дощове, Буде родина, мати й чорнобривці… Тамила Панасюк

Підручники для 7 класу

Підготовка до навчального року продовжується, усі підручники отримаємо у повному обсязі!!!