Т.Г.Шевченко

💛 Тарас, якого ми не знали... Забудьте про сумного дядька в кожусі. Тарас Шевченко був стильним європейським чоловіком! Модний. Освічений.  Бунтар з вогнем у очах. 

💙 Він не сидів склавши руки. Він ламав стереотипи! З кріпака став зіркою аристократичних салонів. Душа компанії. Людина, яка знала ціну свободі.

💛 Народився в родині кріпаків, але не злиденній. Батько чумакував — був далекобійником свого часу. Дід і батько вміли читати. У заповіті Тарасового батька були такі слова: “Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо».

💙 У 8 років Тарас — єдиний серед братів і сестер — пішов до школи. Перший його заробіток – допомога священнику у відспівуванні небіжчиків.

💛 У 12-15 років Тарас був готовий ходити селами 15–20 км, шукаючи собі наставника у малюванні. Це – про його шалену жагу до знань.

💙 Шевченко був селф-мейд-меном задовго до появи цього терміну. Народився кріпаком, а помер – Генієм! За його викуп з кріпацтва заплатили 40 тисяч доларів у сучасному еквіваленті. Тому що він був того вартий!

💛 Це був європейський інтелектуал: Тарас навчався в Академії мистецтв, отримував медалі, створив понад 1300 мистецьких творів. Його перший "Кобзар" розкупили за два тижні — справжній бестселер!

💙 Шевченко носив модний одяг. Заробляв непогані гроші. Ходив на вечірки. Закохувався. Грав у карти. Фліртував із жінками. Розмовляв кількома мовами.

💛 Особисте життя було сповнене драматизму. Сошенко, який допоміг звільнити Тараса, і сам Шевченко закохалися в одну дівчину — Марію Європеус. Вона обрала Тараса. У нього була закохана княжна Варвара Рєпніна — онука Кирила Розумовського. Але жодні стосунки не склалися.

💙 Його любили жінки. Його поважали аристократи. Його боялася російська імперська влада. Він був небезпечним для росії – бо розпалював у серцях українців вогонь свободи.

💛 Йому заборонили писати й малювати? Він продовжував таємно! Його відправили в солдати? Він не зламався. Його намагалися стерти з пам'яті народу? Не вийшло!

💙 Він не боявся говорити правду. "Борітеся – поборете!" – його слова звучали на Майдані 2014 року. Пророчі слова. "Вогонь запеклих не пече" – повторюють українські воїни на передовій сьогодні.  Його вірші – не музейні експонати. Вони – зброя. Вони – ліки. Вони – голос, який кличе до свободи.

💛 "Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть." Ці слова висічені в наших серцях. Коли українці читають "І на оновленій землі врага не буде, супостата", вони вірять, що так і буде. Коли повторюють "Борітеся – поборете", вони знають, що переможуть.

💙 💛 Справжній Шевченко – це не пам'ятник, не скам'янілий бюст. Він живий. Він у кожному, хто бореться за Україну.

Всесвітній день письменника

 3 березня Всесвітній день письменника (World Day of the writer).

🤝🏻День відзначається щорічно за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (International PEN Club, 12 -18.01.1986) з метою популяризації та відзначення творчого та інтелектуального внеску письменників у життя суспільства. 

💥Письменство завжди на передньому краї боротьби за національні ідеали. У будь-які часи ми звертаємося до їх слова, спираємося на їх ідеї, продовжуємо їх шлях.

ℹПисьменники – загальна назва осіб, що займаються створенням текстів, призначених, як правило, для невизначеного кола читачів. 

✍🏻Письменник у широкому розумінні – це кожна людина, яка пише твори (не обов’язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. 

📅Україна приєдналася до святкування дня у 2012 р. завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

Українське письменство - велика і славетна когорта. 

Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка - тріада великих національних письменників, провісників нації, її душа і серце. 

Першим у новій літературі українська мова залунала врочисто та гідно у творах Івана Котляревського. Його естафету перейняв Т. Г. Шевченко, а ідеї та творчість Кобзаря загальнолюдські й актуальні до сьогодення. Наступним провідником української нації став Іван Франко. Він з’єднав українську національну ідею з прагненням широких мас до соціальної справедливості, чітко вказав засади для повного національного визволення. Гордість української нації – Леся Українка. 

Українське слово ставало зрозумілим для світу з уст Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Олександра Довженка, Григора Тютюнника, Євгена Гуцала, Ліни Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Василя Стуса, Василя Симоненка. 

Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Оксана Забужко, Любко Дереша, Юрій Іздрик, Ірен Роздобудько, Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Марія Матіос, Василь Шкляр, Люко Дашвар - видатні письменники сучасної України.

В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів.

НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник».

Український ПЕН-центр офіційно став членом Міжнародного ПЕН у 1989 р.

Я читаю книги

    

Книга – це не просто сукупність слів на папері, а живий організм, який дихає мудрістю віків. Кожна сторінка – це клітина, кожен розділ – орган, а читач – серце, яке змушує цей організм жити і розвиватися.

«Бібліотека - мій бальзам»

Пірнаю я у море книг, і насолоду з цього маю, Бібліотека - мій бальзам, який я розумом сприймаю. Бібліотека - світ знання, тож люди йдуть щодня до неї. В ній і почуття, поради є і є ідеї. Абонемент, читальний зал – книжковий храм і центр культури. Тут затамуєш навіть дух, якщо ти ніжної натури. Цей дух незримо окриля, підносить нас до неба, А як зануришся в книжки, нічого кращого й не треба.

25 лютого день народження Лесі Українки

 25 лютого-День української жінки,дата встановлена до Дня народження видатної поетеси,письменниці і громадської діячки-Лесі Українки.

Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах.

Бог дав жінці розум,щоб було два полюси правди.

Поверніть мені мій захват перед жінкою. Хоч трохи магії,загадки,недосяжності.

...жінка як музика,--її можна любити, навіть не дуже розуміючи.

Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажаю підтримувати в ній цей стан.

Жінки довше переживають образу, незалежно від того,вони образили,

чи їх ображено.

Пропоную пройти вікторину до дня народження Лесі Українки

https://view.genially.com/67c85374cbc1cb1280d758bb/interactive-content-copy-lesya-ukrayinka-viktorina-dlya-spravzhnih-znavciv

24.02.2025 Сум, біль, тривоги і втрати...

24 лютого 2025 року виповнюється три роки від повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну

      У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна. Тоді, 11 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України. 

Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Ключові повідомлення

     Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні сили України разом із добровольчими формуваннями, волонтерами ефективно стримували збройну агресію РФ, звільнивши більшість захоплених нею на той час територій. 24 лютого 2022 року Росія розв’язала відкриту повномасштабну війну проти України. 

     Ця війна принесла загрозу миру і безпеці європейського континенту, призвела до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі. А для нас війна має екзистенційний характер – вона на виживання. Бо російський загарбник на тимчасово окупованих територіях в усій повноті реалізує геноцид Українського народу – знищує нашу культуру, літературу, мобілізує українське населення, кидаючи у бій проти своїх.

     Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька. Повномасштабний напад – це чергова спроба зламати Україну, перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ – на «насєлєніє», подібне до російського. Відкрита війна проти України планувалася давно, а в латентних і гібридних формах тривала всі роки нашої незалежності.  

      Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля. 

     Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність, прагнення помститися за всіх убитих та закатованих рашистами. Щоб вижити, у нас є лише один вихід – перемога.

     У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги. 

     Це зрозуміли ті десятки і сотні тисяч українців, що добровільно стали до лав захисників України. Вони, полишаючи свої справи чи успішну кар'єру, одягали військові однострої.

     Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. У нас є цей шанс і ми не маємо права його втратити.

      Національна єдність забезпечила успішний опір російському агресорові. Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

     Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. І сьогодні, унаслідок воєнної агресії РФ, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо. 

    Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Сьогодні Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони.   

     Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Сьогодні ворог не має наміру зупинятися, не рахується із втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Маємо зберігати дух свободи і згуртованість. 

Сторінки незламності

     З 20 лютого по 14 березня відзначаємо низку дат, покликаних нагадувати нам про спротив нашого суспільства свавіллю влади й поневоленню: 

     20 лютого Україна вшанує пам’ять Героїв Небесної Сотні під гаслом відзначення – «Герої першої перемоги у битві, що триває». 

24 лютого – день повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 

     26 лютого – в День спротиву окупації Криму – вшановуємо мужність тисяч кримців, які цього дня в 2014 році вийшли на мітинг у Сімферополі  на підтримку територіальної цілісності України.

14 березня – День українських добровольців.

     Сучасним опором російській агресії ми довели свою згуртованість, спільне прагнення визначати майбутнє та готовність боротися за нього. Нині нам треба зберігати вміння масово піднятися на захист рідної землі, а також важливо організуватися на співпрацю з відбудови України після перемоги.

Ніколи не забути !!! Ніколи вже не повернути !!! Рівно 3 роки повномасштабного і 11 рік війни.