14 лютого Міжнародний день дарування книг

       Книга-найкращий подарунок. А коли вона подарована в бібліотеку, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок. Шкільна  бібліотека отримала у подарунок 30 нових, україномовних книг.

      Розповсюдження української книги – не просто любов до читання. Це те, що створює національну свідомість, змушує замислюватися та рухатися далі. Я  щиро та безмежно вдячні Вам,за подаровані книги.

Акція продовжується!!!

Книга – це найкращий подарунок, адже вона несе в собі світло знань, нові ідеї та незабутні історії. У цей день бажаю, щоб у кожного з нас була можливість відкрити нову захопливу сторінку свого життя. Читайте, надихайтесь і даруйте книги від щирого серця!

З літературою ближче можна познайомитися в бібліотеці,чекаю на вас !

Всесвітній день читання вголос

Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос, який у 2025 році припадає на 5 лютого. Його мета полягає у тому, щоб надати можливість людям в усьому світі відчути, яке це насправді задоволення – просто читати вголос для інших; щоб нагадати усім про те, що освіта та доступ до книг є одним з основних прав людини; зацікавити дітей та підлітків у читанні книжок уголос; надихати до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

Євген Гребінка

2 лютого народився Гребінка Євген Павлович (1812-1848 рр.) – український письменник, педагог, видавець. Автор байок, оповідань, пісень та романсів.

Гребінка відомий передусім своїми байками, написаними українською мовою. Його збірка "Байки" (1834) принесла йому широку популярність, а байки «Ведмежий суд», «Віл і Осел», «Лебідь і Гуси» стали класикою жанру. Крім того, він активно працював над прозовими та поетичними творами, серед яких роман "Чайковський". Відомий також як видавець, Гребінка підтримував розвиток української літератури, організовуючи видання творів своїх сучасників. Його внесок в українську культуру полягає не тільки в його власних творах, але й у поширенні українського слова серед широкого загалу.

Всеволод Нестайко

30 січня 1930 року в Бердичеві народився Всеволод Нестайко, якому судилося стати одним із найпопулярніших у світі дитячих письменників. За 55 років літературної діяльності він написав більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури України.

Свій творчий шлях Всеволод Нестайко починав у дитячому журналі «Барвінок», де друкувався разом з іншими класиками — Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським. У 1956 році побачила світ збірка оповідань письменника під назвою «Шурка і Шурко». А через два роки - казкова повість «У Країні Сонячних Зайчиків».

Найвідомішими книгами Всеволода Нестайка стали підліткова трилогія «Тореадори з Васюківки», казкова казки про Країну Сонячних Зайчиків», оповідання «Одиниця з обманом», «П'ятірка з хвостиком», «Загадка старого клоуна», «Чудеса в Гарбузянах» та багато інших. 1979-го року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

На початку 1990-х рр. загальний тираж книжок Нестайка сягнув позначки в три мільйони примірників! Трилогія «Тореадори з Васюківки» видавалася 32 рази, у тому числі й за кордоном.  Твори письменника перекладено 20 мовами.

Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. На похорон сотні киян взяли із собою дзеркальця, щоб провести улюбленого письменника сонячними зайчиками.

Запрошую всих на гру-вікторину

  

1. "Тореодори із Васюкивки"

https://view.genially.com/67a9f1b91aaf34d733923d40/interactive-content-true-or-false-quiz

2. "Казковий світ Всеволода Нестайка"

https://view.genially.com/67c856c7fee15bcacc2244cc/interactive-content-copy-jigsaw-quiz

 

29 січня День пам'яті героїв Крут

Сьогодні, 29 січня, ми вшановуємо пам'ять Героїв бою під Крутами і їхній відчайдушний подвиг. Це про українську незламність, дух, патріотизм. Попри нерівні сили, кількасот українських вояків та студентів зупинили ворога і стримали наступ більшовіків на Київ. Історики вважають, що саме це дало можливість молодій Українській республиці домогтися міжнародного визнання та підписати Брест-Литовський мирний договір.

28 січня День Затвердження Державного Прапору України!

Важливий день в історії:
затвердження 
Державного прапора України 

Конституційно це рішення було підкріплено наприкінці червня 1996 року.У статті 20 Основного Закону, прапор був названий першим іздержавних символів, які уособлюють нашу державність.Однак, офіційно вшанувати цей державний символ почали лише у 2004 році.Леонід Кучма своїм указом встановив  23 серпня як День Державного прапору України.Ця подія стала своєрідною кульмінацією багатовікової історії прапора, адже його кольори набули символічного значення задовго до проголошення незалежності. Синьо-жовтий стяг неодноразово з'являвся на сторінках історії, супроводжуючи ключові події, які визначали долю українського народу. 

Так, поєднання цих кольорів використовувалося ще за часів Київської Русі. А згодом впродовж багатовікової історії він з'являвся під час боротьби за незалежність та національно-визвольні рухи. Ніби мовчазний свідок та одночасно рушійна сила, синьо-жовтий стяг супроводжував українців у їхніх прагненнях до свободи та самостійності, підсилюючи незламний дух. 

 

Значення прапора України

Офіційного тлумачення цих кольорів немає, однак серед народу сформувалися кілька популярних версій. Синьо-жовті кольори мають глибоке коріння в українській історії. Вони асоціюються із природними символами України: безхмарним синім небом та золотом полів пшениці. 

Українці завжди цінували природність і гармонію, а наші предки відчували глибокий зв’язок із силами природи. Тож, не дивно, що інша версія вказує на зв'язок кольорів стягу зі стихіями: синій та жовтий кольори символізують дві головні стихії природи – воду та вогонь. Синій асоціюється з водою, яка дарує життя, а жовтий – з вогнем, що є джерелом тепла та світла.

Звісно існують також інші інтерпретації, але важливо те, що Державний прапор є символом єдності, свободи та боротьби. Особливо велике значення прапор набув після початку вторгнення РФ в Україну у 2014 році. Синьо-жовтий стяг став символом опору та незламності, його підіймають не лише на державних установах, а й на деокупованих територіях.

Він уособлює мрії українців про мир, незалежність та процвітання. Кожного разу, коли ми бачимо наш прапор, він нагадує про важливість єдності, підтримки та віри в перемогу.

 

Пам'ять жертв Голокосту

Щорічно 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.

Цю дату обрано не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати міжнародній спільноті про поняття колективної безпеки в сучасному світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор – загроза насправді існує для всіх.  

Сьогодні зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства – Голокост. Але пам’ять залишається в документальному і художньому слові.
    Ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності та належного ставлення до  загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія  в світовій історії.
     Тож пам’ятаймо минуле та шануймо пам’ять усіх жертв Геноциду!