14 березня День українського добровольця

 Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.
У боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.

 День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. 
Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю. Серед добровольчих формувань, котрі гідно долучалися до відсічі ворогу в XX столітті, слід згадати загони Вільного козацтва та Гайдамацький кіш Слобідської України в часи Української революції 1917–1921 років, січовиків Карпатської Січі в 1938–1939 роках, воїнів УПА та партизан у часи Другої світової війни.  

Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини.
Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. 

Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. 
Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму.

З історії сучасного добровольчого руху 

Дата на пошанування українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету. 

Одна з головних причин формування окремих незалежних батальйонів учасниками Майдану, котрі вирішили боронити державність на фронті,  – бажання захищати Україну, залишаючись разом із побратимами, з людьми, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.

Навесні того ж року при облдержадміністраціях було розпочато набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на захисті України на початку російської збройної агресії. 

День Державного Гімну України

День Державного Гімну України був офіційно встановлений Кабінетом Міністрів 2017 року. Творцями пісні "Ще не вмерла Україна" є композитор Михайло Вербицький та поет Павло Чубинський.

День Державного гімну України ми святкуємо під час повномасштабної війни. Наші захисники віддають життя, щоб народ мав можливість бути вільним, гордо носити звання українця та піднімати рідний Прапор, виконуючи Гімн. Щира подяка і глибока вдячність усім військовим ЗСУ за їх віддану боротьбу за рідну землю.

Цей важливий день — чудова можливість нагадати собі, як важливо зберігати єдність, національну ідентичність, рідну мову та державні символи. Шануйте традиції, охороняйте культуру і передавайте її наступним поколінням.

Т.Г.Шевченко

💛 Тарас, якого ми не знали... Забудьте про сумного дядька в кожусі. Тарас Шевченко був стильним європейським чоловіком! Модний. Освічений.  Бунтар з вогнем у очах. 

💙 Він не сидів склавши руки. Він ламав стереотипи! З кріпака став зіркою аристократичних салонів. Душа компанії. Людина, яка знала ціну свободі.

💛 Народився в родині кріпаків, але не злиденній. Батько чумакував — був далекобійником свого часу. Дід і батько вміли читати. У заповіті Тарасового батька були такі слова: “Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо».

💙 У 8 років Тарас — єдиний серед братів і сестер — пішов до школи. Перший його заробіток – допомога священнику у відспівуванні небіжчиків.

💛 У 12-15 років Тарас був готовий ходити селами 15–20 км, шукаючи собі наставника у малюванні. Це – про його шалену жагу до знань.

💙 Шевченко був селф-мейд-меном задовго до появи цього терміну. Народився кріпаком, а помер – Генієм! За його викуп з кріпацтва заплатили 40 тисяч доларів у сучасному еквіваленті. Тому що він був того вартий!

💛 Це був європейський інтелектуал: Тарас навчався в Академії мистецтв, отримував медалі, створив понад 1300 мистецьких творів. Його перший "Кобзар" розкупили за два тижні — справжній бестселер!

💙 Шевченко носив модний одяг. Заробляв непогані гроші. Ходив на вечірки. Закохувався. Грав у карти. Фліртував із жінками. Розмовляв кількома мовами.

💛 Особисте життя було сповнене драматизму. Сошенко, який допоміг звільнити Тараса, і сам Шевченко закохалися в одну дівчину — Марію Європеус. Вона обрала Тараса. У нього була закохана княжна Варвара Рєпніна — онука Кирила Розумовського. Але жодні стосунки не склалися.

💙 Його любили жінки. Його поважали аристократи. Його боялася російська імперська влада. Він був небезпечним для росії – бо розпалював у серцях українців вогонь свободи.

💛 Йому заборонили писати й малювати? Він продовжував таємно! Його відправили в солдати? Він не зламався. Його намагалися стерти з пам'яті народу? Не вийшло!

💙 Він не боявся говорити правду. "Борітеся – поборете!" – його слова звучали на Майдані 2014 року. Пророчі слова. "Вогонь запеклих не пече" – повторюють українські воїни на передовій сьогодні.  Його вірші – не музейні експонати. Вони – зброя. Вони – ліки. Вони – голос, який кличе до свободи.

💛 "Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть." Ці слова висічені в наших серцях. Коли українці читають "І на оновленій землі врага не буде, супостата", вони вірять, що так і буде. Коли повторюють "Борітеся – поборете", вони знають, що переможуть.

💙 💛 Справжній Шевченко – це не пам'ятник, не скам'янілий бюст. Він живий. Він у кожному, хто бореться за Україну.

Всесвітній день письменника

 3 березня Всесвітній день письменника (World Day of the writer).

🤝🏻День відзначається щорічно за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (International PEN Club, 12 -18.01.1986) з метою популяризації та відзначення творчого та інтелектуального внеску письменників у життя суспільства. 

💥Письменство завжди на передньому краї боротьби за національні ідеали. У будь-які часи ми звертаємося до їх слова, спираємося на їх ідеї, продовжуємо їх шлях.

ℹПисьменники – загальна назва осіб, що займаються створенням текстів, призначених, як правило, для невизначеного кола читачів. 

✍🏻Письменник у широкому розумінні – це кожна людина, яка пише твори (не обов’язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. 

📅Україна приєдналася до святкування дня у 2012 р. завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

Українське письменство - велика і славетна когорта. 

Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка - тріада великих національних письменників, провісників нації, її душа і серце. 

Першим у новій літературі українська мова залунала врочисто та гідно у творах Івана Котляревського. Його естафету перейняв Т. Г. Шевченко, а ідеї та творчість Кобзаря загальнолюдські й актуальні до сьогодення. Наступним провідником української нації став Іван Франко. Він з’єднав українську національну ідею з прагненням широких мас до соціальної справедливості, чітко вказав засади для повного національного визволення. Гордість української нації – Леся Українка. 

Українське слово ставало зрозумілим для світу з уст Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Олександра Довженка, Григора Тютюнника, Євгена Гуцала, Ліни Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Василя Стуса, Василя Симоненка. 

Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Оксана Забужко, Любко Дереша, Юрій Іздрик, Ірен Роздобудько, Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Марія Матіос, Василь Шкляр, Люко Дашвар - видатні письменники сучасної України.

В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів.

НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник».

Український ПЕН-центр офіційно став членом Міжнародного ПЕН у 1989 р.

Я читаю книги

    

Книга – це не просто сукупність слів на папері, а живий організм, який дихає мудрістю віків. Кожна сторінка – це клітина, кожен розділ – орган, а читач – серце, яке змушує цей організм жити і розвиватися.

«Бібліотека - мій бальзам»

Пірнаю я у море книг, і насолоду з цього маю, Бібліотека - мій бальзам, який я розумом сприймаю. Бібліотека - світ знання, тож люди йдуть щодня до неї. В ній і почуття, поради є і є ідеї. Абонемент, читальний зал – книжковий храм і центр культури. Тут затамуєш навіть дух, якщо ти ніжної натури. Цей дух незримо окриля, підносить нас до неба, А як зануришся в книжки, нічого кращого й не треба.

25 лютого день народження Лесі Українки

 25 лютого-День української жінки,дата встановлена до Дня народження видатної поетеси,письменниці і громадської діячки-Лесі Українки.

Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах.

Бог дав жінці розум,щоб було два полюси правди.

Поверніть мені мій захват перед жінкою. Хоч трохи магії,загадки,недосяжності.

...жінка як музика,--її можна любити, навіть не дуже розуміючи.

Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажаю підтримувати в ній цей стан.

Жінки довше переживають образу, незалежно від того,вони образили,

чи їх ображено.

Пропоную пройти вікторину до дня народження Лесі Українки

https://view.genially.com/67c85374cbc1cb1280d758bb/interactive-content-copy-lesya-ukrayinka-viktorina-dlya-spravzhnih-znavciv

24.02.2025 Сум, біль, тривоги і втрати...

24 лютого 2025 року виповнюється три роки від повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну

      У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна. Тоді, 11 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України. 

Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Ключові повідомлення

     Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні сили України разом із добровольчими формуваннями, волонтерами ефективно стримували збройну агресію РФ, звільнивши більшість захоплених нею на той час територій. 24 лютого 2022 року Росія розв’язала відкриту повномасштабну війну проти України. 

     Ця війна принесла загрозу миру і безпеці європейського континенту, призвела до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі. А для нас війна має екзистенційний характер – вона на виживання. Бо російський загарбник на тимчасово окупованих територіях в усій повноті реалізує геноцид Українського народу – знищує нашу культуру, літературу, мобілізує українське населення, кидаючи у бій проти своїх.

     Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька. Повномасштабний напад – це чергова спроба зламати Україну, перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ – на «насєлєніє», подібне до російського. Відкрита війна проти України планувалася давно, а в латентних і гібридних формах тривала всі роки нашої незалежності.  

      Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля. 

     Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність, прагнення помститися за всіх убитих та закатованих рашистами. Щоб вижити, у нас є лише один вихід – перемога.

     У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги. 

     Це зрозуміли ті десятки і сотні тисяч українців, що добровільно стали до лав захисників України. Вони, полишаючи свої справи чи успішну кар'єру, одягали військові однострої.

     Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. У нас є цей шанс і ми не маємо права його втратити.

      Національна єдність забезпечила успішний опір російському агресорові. Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

     Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. І сьогодні, унаслідок воєнної агресії РФ, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо. 

    Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Сьогодні Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони.   

     Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Сьогодні ворог не має наміру зупинятися, не рахується із втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Маємо зберігати дух свободи і згуртованість. 

Сторінки незламності

     З 20 лютого по 14 березня відзначаємо низку дат, покликаних нагадувати нам про спротив нашого суспільства свавіллю влади й поневоленню: 

     20 лютого Україна вшанує пам’ять Героїв Небесної Сотні під гаслом відзначення – «Герої першої перемоги у битві, що триває». 

24 лютого – день повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 

     26 лютого – в День спротиву окупації Криму – вшановуємо мужність тисяч кримців, які цього дня в 2014 році вийшли на мітинг у Сімферополі  на підтримку територіальної цілісності України.

14 березня – День українських добровольців.

     Сучасним опором російській агресії ми довели свою згуртованість, спільне прагнення визначати майбутнє та готовність боротися за нього. Нині нам треба зберігати вміння масово піднятися на захист рідної землі, а також важливо організуватися на співпрацю з відбудови України після перемоги.

Ніколи не забути !!! Ніколи вже не повернути !!! Рівно 3 роки повномасштабного і 11 рік війни.