Список літератури на літо для 5-9 класу

📚 Твоя літня пригода починається тут! ☀️🗺️

Привіт, друзі! Попереду три місяці абсолютної свободи, сонця та відпочинку. Але хто сказав, що канікули — це лише гаджети та лінощі? Пропонуємо додати до цього літа дрібку справжньої магії!
Запрошуємо учнів 5–9 класів відкрити для себе список рекомендованої літератури на літо. Забудьте про нудне «треба» — книги з нашого списку підготували для вас дещо особливе:
🏴‍☠️ 5-6 класи: Час для небезпечних морських подорожей, піратських таємниць та знайомства з дивовижними світами.
⚔️ 7-8 класи: Епоха лицарських турнірів, історичних таємниць та перших серйозних викликів.
🎭 9 клас: Світ глибоких емоцій, театральних пристрастей та відповідей на дорослі запитання.
Де шукати книги? Усе максимально просто! Вас уже чекають друковані примірники у шкільній та міській бібліотеках 🏛️. А якщо ви любите читати з екрана смартфона чи планшета — більшість творів можна легко знайти та прочитати онлайн 📱.
Літо з книгою — це круто! Відкривайте світ з новими героями, розвивайте уяву та дивуйте друзів своєю ерудицією у вересні.
Яку книгу плануєте відкрити першою? Діліться в коментарях! 👇

                   

#ЧитанняЦеКруто #ЛітоЗКнигою #РекомендованаЛітература #Школа #КнижковіПригоди
 

День сім'ї!

      15 травня у світі відзначають Міжнародний день сім’ї — свято любові, родинного тепла, взаєморозуміння та підтримки. Саме сім’я є найбільшою цінністю для кожної людини, джерелом сили, добра й душевного затишку. У родинному колі ми навчаємося любити, поважати, допомагати один одному та берегти свої традиції.
До цього свята у бібліотеці створена книжкова виставка «Літературний пікнік: книги для всієї родини», яка познайомила читачів із добрими та повчальними книгами про сім’ю, родинні цінності, материнську любов і тепло рідного дому.

      Від щирого серця вітаємо всіх зі святом! Нехай у ваших домівках завжди панують любов і злагода, лунає дитячий сміх, а поруч будуть найдорожчі люди. Бережіть свої родини, цінуйте кожну хвилину, проведену разом, даруйте один одному турботу, ніжність і добрі слова. Нехай кожна українська сім’я буде щасливою, міцною та зігрітою миром і Божою ласкою!

 

Світло, що перемогло темряву: День пам’яті українських Праведників

Кажуть, що найтемніша ніч — перед світанком. У роки Другої світової війни для мільйонів євреїв ця ніч здавалася нескінченною. Але серед жаху Голокосту з’явилися ті, хто відмовився бути просто спостерігачем.

14 травня ми вшановуємо українців, які, ризикуючи всім, обирали людяність.

Це звання не завойовується на полі бою, воно здобувається в тиші власного сумління. Понад 2700 українців офіційно визнані Державою Ізраїль як Праведники народів світу, проте реальна кількість рятівників значно більша.

Це були люди різного статусу та професій:

Духовенство: Митрополит Андрей Шептицький та Омелян Ковч, які перетворили віру на щит для переслідуваних.

Освітяни: Олександра Шулежко, яка врятувала понад сотню дітей, називаючи їх своїми.

Прості родини: Селяни та містяни, які ділили останній шматок хліба та переховували цілі сім’ї у підвалах чи на горищах.

У той час за допомогу євреям карали не просто смертю — карали смертю всієї родини. Кожен день порятунку був щохвилинним іспитом на мужність.

«Той, хто рятує одне життя — рятує цілий світ».

Ця фраза з Талмуду стала символом подвигу українців. Рятуючи одну дитину, вони рятували майбутні покоління, тисячі ненароджених історій та всесвітів.

Історія українських Праведників — це не лише про минуле. Це про нашу ідентичність. Сьогодні, коли українці знову змушені боротися за право на життя та захищати одне одного, приклади Олени Вітер, Олексія Глаголєва та тисяч анонімних героїв нагадують нам:

Людяність — це вибір, який не залежить від обставин.

Добро не має кордонів та національностей.

Пам'ять — це наша зброя проти повторення трагедій.

---

Низький уклін тим, хто зберіг Людину в собі. 

Пам’ятаємо. Шануємо. Наслідуємо.

Василь Стефаник

"Я писав те, що серце співало..."
14 травня 2026 року українська культурна спільнота відзначає 155-ту річницю від дня народження видатного новеліста, публіциста й громадського діяча Василя Стефаника.
Василь Стефаник — майстер української новели, письменник, який зумів кількома рядками передати цілий світ людського болю, надії та сили духу. Його твори вражають глибиною почуттів, правдивістю та любов’ю до простого народу. Його слово й сьогодні звучить сильно та сучасно, торкаючись серця кожного читача.

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів на Станіславщині (сьогодні це Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина. Батько В.Стефаника був працьовитим та вимогливим. Він хотів дати сину найкращу освіту.

Майбутній новеліст навчався три роки в рідному селі Русові, три роки у Снятинській школі, потім у 1883 році вступив до Коломийської гімназії, яку не закінчив, бо його виключили за участь у Покутській трійці у 1890 р.
В. Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 р. Університет покинув, бо медицина його не цікавила.
У 1897 році відбулись перші публікації його новел у Львівському журналі «Літературно-науковий вісник». Свої новели писав російською, польською та чеською мовами.
У 1899 у Чернівцях, з’явилася перша збірка прози Стефаника “Синя книжечка"
1900 року у Львові з’явилася друга збірка письменника «Камінний Хрест».

У 1903 В.Стефаник відвідує Київ, де знайомиться з М.Старицьким, Панасом Мирним, М.Коцюбинським, Миколою Вороним. Також був знайомий з Лесею Українкою, Ольгою Кобилянською, Іваном Франком.
26 січня 1904 року Василь Стефаник одружився з Ольгою Гаморак. У них було 3 синів, та після 10 років щасливого сімейного життя Ольга померла. У 43 роки Стефаник став вдівцем, сам виховував дітей. Більше він не одружувався.

Був депутатом австрійського Віденського парламенту з 1907 року до 1918. Він захищав інтереси селян аж до розвалу Австро-Угорщини.

1 період творчості ( 1897 – 1901)
1899 – збірка новел «Синя книжечка».
1900 – збірка новел «Камінний хрест».
1901 – збірка новел «Дорога».

2 період творчості ( 1916 – 1933)
1916 – новели «Діточа пригода», «Вона- земля», «Марія».
1926 – збірка «Земля».
1927 – 1933 – написав більше 10 новел, переважно автобіографічних.
7 грудня 1936 року письменник помер від серцевого нападу. Похований у Русові біля матері згідно з заповітом новеліста.
Його проза й досі залишається предметом нових прочитань і досліджень, а сам Стефаник - важливою постаттю українського літературного канону.

Запрошуємо відкрити для себе творчість Василя Стефаника: перечитати новели «Камінний хрест», «Новина», «Сини», відчути силу українського слова та глибину людської душі. Василь Стефаник — це голос правди, що лунає крізь століття.

Я-уважний пішохід!

    «Тиждень безпеки дорожнього руху» з 11 по 15 травня 2026  року

До Тижня безпеки дорожнього руху «Безпечна дорога додому» шкільна бібліотека запрошує всіх учнів до захопливої та корисної подорожі у світ дорожніх правил! 
Дорога не пробачає неуважності, а знання правил дорожнього руху допомагає зберегти найцінніше — життя і здоров’я. Будь уважним пішоходом, пам’ятай про безпеку, адже вдома на тебе завжди чекають! 

Сьогодні, 13 травня, в рамках Тижня безпеки дорожнього руху інспектор Патрульної поліції , Рудь Тетяна Ігорівна, провела з учнями ГПД практичне заняття

«Я — уважний пішохід». Діти в ігровій формі повторили правила безпечної поведінки на дорозі, вчились розпізнавати дорожні знаки. Захід пройшов цікаво, пізнавально та допоміг школярам закріпити важливі знання з безпеки дорожнього руху.

Панас Мирний

 

13 травня 1849 року народився Панас Мирний. 

Відомий український письменник-реаліст, автор роману 

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?».Найвідоміший соціально-психологічний роман, написаний у співавторстві з братом Іваном Біликом. Це глибокий аналіз руйнування особистості під тиском соціальної несправедливості.

«Повія» — монументальний роман про трагічну долю жінки, яка через бідність та життєві обставини змушена йти шляхом морального та фізичного падіння. 

Оповідання та повісті:

«Лихий попутав»

«П'яниця»

«Лови»

Драматичні твори:

«Лимерівна» 

Панаса Мирного вважають одним із найбільш плідних українських письменників свого часу. Він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність.

День Матері

 10 травня, ми відзначаємо най тепліше свято — День Матері.

Це день тих, хто подарував нам найцінніше — життя, і хто своєю любов’ю робить цей світ кращим.

 Бажаємо вам ,дорогі матусі, міцного здоров'я, невичерпної енергії та Божого захисту. Нехай ваші серця завжди будуть спокійні за дітей, а вдома панує затишок і мир.

Дякуємо вам за все, рідні! 

Обніміть сьогодні своїх матусь або просто зателефонуйте їм. ❤️

Створення листівок "Ніжні обійми"

#ДеньМатері #10травня #Матуся #Криворізька _гімназія_28_шкільна_бібліотека