До Дня українського рушника.
Рушник, мов пам’яті тонка ріка,
Що з маминої пісні випливає,
І в кожнім хрестикові — доля й дорога,
Яка любов по нитці вишиває.
Він — мов світанок, вишитий вогнями,
Де мак червоний стереже поля,
І синій льон шепоче небесами,
Що Україна — вічная земля.
На ньому час, як жайвір, зупиняє
Свої крила над тишею сіл,
І кожна нитка серце обіймає,
Як оберіг від бурі і від втрат.
Рушник — це голос предків крізь століття,
Що не зникає в попелі доріг,
Це долі нашої живе суцвіття,
Де в кожнім стібку — рідний оберіг.

























