Михайло Стельмах

 24 травня 1912 року народився Михайло Опанасович Стельмах  - український письменник, талановитий митець, лауреат Шевченківської та багатьох інших премій, автор поетичних творів, дитячих книг, знавець пісенного фольклору.

Народився майбутній майстер слова 24 травня 1912 р. у с. Дяківці Літинського району на Вінниччині, в родині селянина. Казковий світ свого дитинства М. Стельмах згодом змалює у автобіографічних поемах-повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір». В 1928 р. М. Стельмах закінчив школу колгоспної молоді і вступив до Вінницького педагогічного технікуму імені Івана Франка, потім — на філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту. Після успішного закінчення у 1933 р. Інституту М. Стельмах учителював у школах рідного Поділля, Київщини, у селах Катюжанка та Літки. Серед перших опублікованих поетичних творів сільського учителя вірші «В рідних місцях» та «Весняне» (1938). У 1940 р. Стельмаха прийняли до Спілки письменників України, а у 1941 р. вийшла у світ його перша збірка поезій «Добрий ранок», редактором якої був А. Малишко.

В роки війни М. Стельмах видав кілька збірок поезій: «За ясні зорі», «Провесінь» ,обидві — за редакцією Максима Рильського. У багатьох поезіях цього часу відчутний фольклорний струмінь. В 1944 році вийшла збірка «Украине вольной жить!» У цьому ж 1944 році в Уфі з’явилася перша збірка оповідань Михайла Стельмаха — «Березовий сік». Фольклорна стихія образів та ліричність оповіді надають особливої принади кращим новелам Михайла Панасовича, серед яких — «Столяриха», «Галя», «Добрий вечір, мамо!» та інші.

    У 1949 році вийшов перший великий роман М.Стельмаха — «На нашій землі», який автор визначив як першу книгу роману-хроніки.

    У 1951 році він видає другу книгу цього роману — «Великі перелоги». Об’єднавши в один твір обидві частини, письменник дає назву романові «Велика рідня» (1951).

     За роман «Велика рідня» у 1951 році Михайло Стельмах був удостоєний звання лауреата Державної премії, а за роман «Чотири броди» в 1980 році — Державної премії імені Т. Шевченка.

У 1952 році вийшла з друку його повість «Над Черемошем», а згодом — вже згадувані — «Гуси-лебеді летять» (1964) та «Щедрий вечір» (1969).

       Михайло Стельмах написав такі романи: «Кров людська — не водиця» (1957), «Хліб і сіль» (1959), «Правда і кривда» (1961), «Дума про тебе» (1969), «Чотири броди» (1961-1974).

     М. Стельмах написав також кілька п’єс: «Золота метелиця», «На Івана Купала», «Дума про любов» «Зачарований вітряк», «Правда і Кривда», «Кум королю».

     Стельмах-драматург невіддільний від Стельмаха-кінодраматурга. Він — автор багатьох літературних сценаріїв. Михайло Стельмах створив сценарій документального кінофільму «Живи, Україно!», брав участь у створенні кінофільмів за своїми творами «Над Черемошем», «Кров людська — не водиця», «Дмитро Горицвіт».

      У 1978 році письменника було обрано дійсним членом Академії наук України. Він був науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

      Помер Михайло Панасович Стельмах 27 вересня 1983 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.